“Не перестаю дякувати за вас і згадувати вас у моїх молитвах,
щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави,
дав вам дух мудрости та об’явлення, щоб Його добре спізнати;
щоб Він просвітлив очі вашого серця,
аби ви зрозуміли, до якої НАДІЇ Він вас кличе” (До Ефесян 1, 16–18).
Життєдайна Надія – Єднання Дару Божого і Чину Людини
У цей передріздвяний час ми всі з надією дивимося у майбутнє уповаючи на Боже благословення, опіку та захист з небес. Ми будемо вітати один одного стародавнім галицьким християнським привітом “Христос ся Раждає”, яке звертає нашу увагу на відвічне Слово Боже, Лоґос, яке воплотилося у людському тілі більше ніж 2 тисячі років тому і зараз постійно народжується ( рождається) у теперішньому часі. “Я Той , що є” (Вихід 3:14), не був чи буде. Живий Бог, у Тройці Святій Єдиній, існує тільки у теперішньому часі. Син Божий приходить у цей світ, щоб бути з людиною. Різдво Христа дарує надію людству. Господь ніколи людину не залишає самотньою. За словами Апостола Павла:“ Христос є той самий, Вчора, Сьогодні, Завтра і Навіки”. ( До Євреїв 13:8 ). Наш Спаситель дарує нам усім Віру з небес, яка просвічує наш людський розум, зігріває наше серце своєю Божою Любов’ю та скріплює наше людське єство силою Надії. Саме Надія, як Дар Божий, додає нам духовної наснаги, скріплює життєві сили та випромінює світло на дорозі нашого життя повного гірких досвідів, випробувань та терпіння. Людина отримуючи цей дар з небес запрошена не складати рук, але радше “засукавши рукава” і докласти всіх своїх власних зусиль, щоб усі її життєві мрії і задуми здійснилися, немочі відійшли та нові сили прибули. Надія нейтралізує розпач та нудьгу, піднімає і веде до нових горизонтів. Надія є внутрішньою силою, яка рухає нас вперед. Надія – це немов світло, яке мерехтить у найтемніші часи, живлячи наш дух, внутрішні сили, опірність перед лицем труднощів. Людина повна надії втішається повнотою життя і тим самим прославляє Творця. Святий Іреней повчає: “Найкращою прославою Бога є людина у повноті життя”.
У цій статті поведемо розмову про біблійний погляд на Божу чесноту Надії, висвітлимо духовно – психологічний феномен чесноти Надії, її позитивний вплив на наше здоров’я та життя у цілому.
Біблійний погляд на Божу чесноту Надії: Надія, у біблійному розумінні, це віра і довір’я людини у Божу опіку та обіцянку бути з нею завжди, а особливо у час випробування. Надія на Бога – це немов якір, який забезпечує стабільність, рівновагу і впевненість у бурхливому морі життя. “Ми маємо цю надію, як якір для душі, твердий і надійний” (Євреїв 6:19). У Святому Письмі ми бачимо численні приклади людей, які довіряли Божим обітницям і були свідками Його вірності. Авраам, наприклад, вірив у Божу обітницю мати численних нащадків, хоча вони з Сарою були старими й бездітними. Їхня непохитна довіра та надія до Божої обітниці зрештою призвела до народження сина Ісаака. Йоаким і Анна були також бездітними на схилі віку, але не переставали уповати на Боже змилування та з непохитною надією та сильною вірою молилися та постили, щоб випросити у Бога дитину. Плодом їхньої віри, надії і любови до Бога стало народження Марії, якій судилося стати матір’ю Божого Сина Господа і Бога Нашого Ісуса Христа. “Адже лише Я знаю наміри, які Я маю щодо вас, говорить Господь, наміри про ваш спокій, а не про лихо, аби забезпечити вас добробутом у майбутньому й надією. І коли ви заволаєте до Мене, прийдете і помолитесь до Мене, Я вислухаю вас.” (Єремія 29:11-12). У біблійному розумінні справжня надія грунтується на незмінному характеру вічного Живого Бога на відміну від надії, яку людина покладає на тимчасові речі: багатство, успіх, признання, соціальний стан у суспільстві. Ці зовнішні чинники можуть нас задовільнити у часі, але вони не є сталими. Вони сьогодні є, але завтра їх може і не бути – тоді людина стає розчарованою, загубленою та огірченою. Надія і уповання на Бога дає людині внутрішній спокій, мир, радість та сталість. “Надійтесь на Нього завжди, люди; вилийте йому свої серця, бо Бог — наш притулок” ( Псалом 62:8).
Психологічний аспект надії: Сучасна позитивна психологія звертає увагу на сильні сторони особистості, позитивні риси характеру та позитивні емоції, які є похідними від позитивного світогляду, на відміну від клінічної психології, яка звертає увагу більше на патологічні стани людини та їх лікування. Позитивна психологія ставить запитання, що є доброго у нашому єстві, характері та способі життя. Клінічна психологія застрягає на негативному питанні, що є погане у нашій психіці та у житті у цілому. Зовсім недавно психологи звернули увагу на важливість надії у житті людини. Психологи вважають, що надія може бути позитивним психологічним когнітивним станом та похідною емоцією від цього стану. На відміну від оптимізму, який є просто очікуванням кращого майбутнього, надія орієнтована на зусилля для осягнення мети та кращого майбутнього. Подібно, бажання – це пасивне ставлення до мети, а надія це вже діяти на шляху до неї. Тут слід згадати про доробок видатного професора позитивної психології, автора академічного посібника – книги позитивної психології, Чарлза Снайдера ( Charles Snyder, PhD), який подає три основні елементи щодо формування оптимальної надії у нашому житті. За Снайдером людині перш за все потрібно поставити конкретну чітку мету. Друге – людина повинна заздалегідь розробити план для досягнення тої чи іншої цілі. Третє – людина повинна бути мотивованою, щоб докласти максимум зусиль, необхідних для досягнення поставленої мети. Чим більше людина вірить у власну здатність досягти перелічених вище компонентів, тим більша ймовірність того, що вона зазнає цього позитивного стану надії у дії. Отже, надію можна розглядати як здатність йти певними шляхами, що ведуть до бажаного пункту призначення. Крім того, надія допомагає людям залишатися мотивованими, коли вони йдуть цими шляхами. Ми можемо тут зауважити, що релігія і духовність та практика життя людства випереджують сучасні наукові теорії. Практика попереду теорії. Що сучасна наука пробує дослідити і пояснити той чи інший феномен життя, у даному контексті, важливість посідання надії, християнська релігія вже більше як 2 тисячі років практикує цю Божу чесноту та втішається плодами надії у повсякденному житті з вірою і довір’ям до Бога. Господь надихає, благословляє, веде людину життєвими стежками і додає надії на завтрішній день. “Що у людини це неможливо – з Богом все можливо”. (Марко: 10, 27) Якщо важко відродити у часі надію у скрутних обставинах життя тоді психологи та богослови рекомендують бодай шукати зміст у терпіннях. Тоді наші терпіння не будуть мати такого вже пагубного драматичного впливу на наш психологічний і духовний стан.
Надія і наше здоров’я та благополуччя: Клінічні та психологічні дослідження на предмет впливу надії на наше фізичне, психологічне здоров’я та загальне благополуччя показали дуже обнадійливі результати. У сфері психічного здоров’я було показано, що надія значно зменшує симптоми депресії, тривоги та стресу. Надія діє як буфер – антидот проти негативних думок і емоцій, забезпечуючи позитивний психологічний стан у важкі часи. Переваги надії виходять за межі нашого психічного благополуччя. Численні дослідження продемонстрували користь для фізичного здоров’я від обнадійливого мислення. Люди з високим рівнем надії, як правило, мають сильнішу імунну систему, нижчий кров’яний тиск та добре функціонуючусерцево-судинну систему. Хворі на любу недугу, які з надією дивляться у майбутнє прискорюють видужання та гоїння. Особи з обнадійливим мисленням більш схильні до поведінки, яка сприяє здоров’ю, а саме: регулярно займаються руханкою, тримаються збалансованого харчування, дбають про здоровий сон та відмовляються від шкідливих звичок. Наскільки захоплюючими є психологічні аспекти надії, настільки ж захоплюючою є біологічна основа стану надії. Нейробіологи досягли значних успіхів у розумінні того, як надія проявляється у нашому мозку, проливаючи світло на нейронні механізми, які керують оптимістичним мисленням. Префронтальна кора головного мозку, відома своєю роллю у виконавчих функціях і плануванні майбутнього, відіграє вирішальну роль у цілеспрямованому мисленні та формуванні шляхів для осягнення мети. Ділянка кори головного мозку, яка бере участь у регуляції емоцій і прийнятті рішень, також виявляє підвищену активність у стані надії. Мабуть, одним із найцікавіших аспектів нейронауки надії є феномен нейропластичності – здатності нашого мозку формувати нові нейронні зв’язки протягом життя. Це свідчить про те, що надія — це не постійна риса, яку успадковуємо, а радше навичка, яку можна культивувати та зміцнювати з часом. Залучаючись до обнадійливого мислення та цілеспрямованої поведінки, ми можемо буквально стати своєрідними архітекторамиі перебудувати свій мозок, щоб стати більш оптимістичними. Відомо, щоб запустити цілеспрямований процес нейропластичності головного мозку потрібно зробити три наступні кроки – вимоги: 1. визначити чітку мету; 2. прискорити частоту дій щодо осягенення поставленої мети; 3. забезпечити високу інтенсивність тих повторень у часі. Цей принцип нейропластичності ми можемо застосовувати до плекання любих добрих навичок, включаючи бути людьми повних надії, оптимізму та позитивного світогляду.
Читачам мабуть буде цікаво дізнатися, що центр позитивної психології “ Барометр Надії” (Hope Barometer, Principle Investigator, Dr. Andreas M. Krafft ) у Швейцарії провів опитування серед населення у 15 країнах за останні 10 років багатотисячної аудиторії про що люди найбільше переживають і покладають надію. У всіх країнах мешканці вказують на три перші основні цінності у їхньому житті, які дають їм відчуття задоволення від життя та щастя, а саме: добре здоров’я, добрі зичливі відносини у родині та гармонія у суспільному житті. Матеріальні речі, які є важливими – робота, успіх та достаток – відходять вже на другий план. На даний час, для наших братів і сестер в Україні звичайно на першому місці буде безпека рідних і близьких, свобода та захист рідного краю від московських окупантів.
Нехай наша спільна молитва до Господа Бога, який є джерелом нашої спільної надії, щедрі пожертви на підтримку українських воїнів та всіх потерпілих від жахіття війни, жертва нашого часу та чину прискорить справедлий мир в Україні через перемогу українського війська над лютим ворогом – дикою ордою. Нехай мерехтливі іскри поетичного слова Лесі Українки запалять у серцях нашого українського народу вогонь надії на перемогу, свободу та процвітання на своїй рідній святій українській землі.
Все буде Україна! Разом з Надією на Перемогу!
Contra spem spero! Без надії сподіваюсь!
Геть, думи, ви хмари осінні!
…Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!