Небо і Земля – Джерела Здоров’я та Гоїння

У цій статті поведемо розмову про основні джерела для нашого здоров’я та гоїння, з яких черпаємо Божу Благодать з Небес та життєдайну силу від Матері Землі. Ці два джерела дарують і підтримують наше життя і здоров’я та допомагають нам вигоїти недуги, які, на жаль, є гіркою дійсністю земного буття. На перший погляд цей заголовок звучить риторично. Але якщо заглибимося у суть нашого існування тоді побачимо, що саме поєднання і гармонія духовного (небесного) та фізичного (земного) творить наше людське єство та підтримує наше здоров’я та повноту життя. Кожний із нас у мить зачаття отримав духа, частинку Творця – Божого Духа. У мить зачаття Бог заклав внутрішній гін – прагнення  у нашому єстві жити Божим життям: молитися до Бога, прославляти Господа та сповняти Божий Закон. Господь Бог є джерелом Благодаті з Небес та Творцем всесвіту і нашої Матері Землі. У Святому Письмі сказано, що коли Господь сотворив небо і землю та людину, як вінець Його творіння, то після кожного етапу творіння зазначив, що це було “добре”:“І сказав Бог: Сотворімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай вона панує над рибою морською, і над птаством небесним, і над худобою, і над усією землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі. І створив Бог людину за образом Своїм, за образом Божим створив її; чоловіком і жінкою створив їх. І побачив Бог усе, що створив, і воно було вельми добре.” (Буття 1:26–27, 31)  “ І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у ніздрі її подих життя, і стала людина живою душею.” (Буття 2:7)Як бачимо, Святе Письмо виразно говорить, що після створення людини і всього світу Бог побачив, що “воно було вельми добре”, тобто довершене, гармонійне і добре в Його задумі. Отже, у Божому задумі людина покликана до гармонійного життя з Богом Творцем та природою – духовне небесне та матеріальне земне покликані творити повноту життя у єстві людини та у спільноті її проживання. Ми покликані знати, шанувати і сповняти закони як духовно-моральні так і природні, бо ті закони також сотворені Господом Богом. Науковці тільки відкривають таємниці того чи іншого природного закону, які закладені Творцем. Відносно нашого здоров’я, тут також діють духовно-ментально-біологічні закони, яких потрібно дотримуватись, щоб зберегти та підтримувати здоровий стан і оптимальне функціонування всіх систем організму. Дуже важливо бачити людину, як цілісну особу, у якій духовне, ментально-емоційне та фізичне все взаємозв’язане, переплетене і нероздільне. У Святому Письмі окреслено людину, яка потенційно сотворена на образ і подобу Божу, і вживається питома назва людини, nefish , одухотворена цілісна особа. На жаль, грецька філософія, яка мала і ще має вагомий вплив на християнську теологію людського тіла, затьмарила оригінальну суть людини розділивши на духовне і фізичне, які функціонують у протиріччі. Відрадно, що зараз ми паралельно, як y богослов’ї  так і у  медицині, повертаємось до біблійського погляду на людину, де духовне, ментальне і фізичне повинно співіснувати не у протиріччі, а радше у гармонії. Саме відсутність гармонії у єстві людини породжує хворобливі стани і роз’їдає наше здоров’я зсередини. Звичайно, великий вплив на наше здоров’я має також зовнішнє середовище, у якому ми проживаємо, та наші соціальні стосунки. Слід тут згадати, що на загал, зі всіх причин розвитку недуг тільки близько 5% припадає на нашу успадковану генетику. Основними причинами хворіб є нездоровий спосіб життя: нездорове харчування, проблеми/розлад зі сном, низька фізична активність, токсичні соціальні відносини та життєві потрясіння. Ми, у великій мірі, можемо впливати на наше здоров’я та запобігати розвитку тих чи інших недуг. Дуже важливим є розуміти різницю між двома словами-термінами: зцілення (духовне гоїння) та одужання (фізичне гоїння).

Різниця між Зціленням та Одужанням: Вкрай важливо визначити два терміни зцілення та одужання, аналізуючи біблійний погляд на здоров’я та цілісність людини та її життя у спільноті. Часто ми використовуємо ці два поняття – зцілення та одужання – як взаємозамінні, вважаючи, що між ними немає різниці. Якщо ми повернемося до коріння цих двох термінів, ми знайдемо деякі відмінності у значенні. Слово зцілення (healing) походить від старо-англійського слова haelen; а слова heal, whole, health, wholeness та holy походять від одного кореня. Слово curing (лікування) походить від латинського слова cura, що означає одужання від хвороби. Зцілення (healing) – це процес становлення цілісним. Одужання (curing) – це коли фізична хвороба помітно покращується, симптоми хвороби відходять. Зцілення може відбутися навіть тоді, коли одужання неможливе. “Повернення зцілення до медицини — це як повернення справедливості до закону.” (Dean Ornish, Love and Survival). Хоча духовне служіння церкви в першу чергу спрямоване на духовне зцілення людини, результатом може бути також і одужання. Мета біблійного зцілення – допомогти віруючій людині відновити порушені стосунки з Богом, гармонізувати стосунки у родині та громаді. Біблійне зцілення зосереджене на Богові; воно перевершує хворобу; зрештою, воно веде до трансформації, що призводить до відчуття внутрішньої єдності і цілісності єства людини. У Старому Завіті Бог Ягве, а також у Новому Завіті Ісус з Назарету та його Апостоли здійснювали могутні діла зцілення та лікування одночасно. Коли ми маємо справу з біблійними чудесними зціленнями, ми можемо зауважити, що відбувається спонтанне зцілення від хвороби, травми чи посідання злим духом. Наприклад, коли Ісус зцілив десятьох прокажених, вони змогли повернутися до громади. Прокажені були зцілені та одужали одночасно. (Луки, 17:12-19) У світлі біблійного розуміння зцілення, ми, священики та служителі, покликані створювати умови для зцілення у своїх громадах, щоб ми приймали людей такими, якими вони є: здоровими чи хворими, з усіма їхніми недугами та моральними недоліками, пропонуючи їм любов і турботу, співчуття та підтримку. Тому, виходячи з біблійного поняття шалом, ми можемо визначити здоров’я та цілісність “як співпрацю з Творцем для реорганізації незбалансованих аспектів життя, щоб жити глибше інтегрованим особисто та спільно.” (Thomas, Healing Touch)

Отже, беручи під увагу біблійний погляд на людину та останні відкриття у медицині, основними джерелами нашого здоров’я та гоїння є внутрішній мир, ментально-психологічна рівновага та стійкість, фізіологічний гомеостаз, фізичний тонус та гармонійні стосунки у родині та спільноті. У цій статті розглянемо важливість основного і першорядного джерела здоров’я, життєвої сили та гоїння, яким є саме внутрішній мир, який дарує нам Господь y час єднання через мовчанку, молитву, споглядання та прославу. Духовне здоров’я – це гармонія та єднання між нашим людським єством і Богом Творцем, природою та людьми з якими ми живемо, молимось, працюємо та проводимо дозвілля.  “Релігійні та медитативні практики сприяють зниженню рівня стресу, нормалізації серцево-судинної діяльності та посиленню імунної системи-відповіді.“ (Koenig, 2012) Духовне гоїння – це процес знаходження глибшого сенсу страждання та відновлення єдності з Богом, сприяння  гармонії між тілом, розумом і духом, який повертає людині відчуття цілісності, спокою та надії на краще.

Внутрішній Мир, Мовчанка і Тиша:  “І мир Божий, який перевищує всяке розуміння, нехай береже ваші серця і ваші думки в Христі Ісусі. Наостанку, брати: те, що істинне, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що гідне хвали, — коли яка чеснота або коли яка похвала, — про це роздумуйте.” (До Филипян, 4: 7-8). У цьому бурхливому світі, повного шуму та безупинної інформації, нам потрібно створити оазис спокою і миру у глибині свого єства. Ми не можемо контролювати зовнішній світ, але можемо контролювати і плекати свій внутрішній світ. Все добре у цьому світі почалося і починається з внутрішньої тиші. Мовчанка є первинною мовою Бога. У глибині серця на мовчанці під час контемпляції ми єднаємося з Богом, який відкриває себе в повноті. Внутрішній спокій дає нам відчуття присутності Бога у глибині нашого серця. Мир, який дарує нам Господь є початком нашої духовної подорожі до Бога, творчості та зцілення. У Святому Письмі Господь виявляє себе і свою волю до людини через внутрішній дотик мовчанки. “Мовчи і знай, що Я є твій Бог.” (Псалом, 46:10) З фізіологічної сторони – мир, спокій і радість у Господі впливає на  парасимпатичну нервову систему, яка відповідає за гоїння (rest – digest and heal) знижуючи системне хронічне запалення, кров’яний тиск та рівень стресових гормонів, покращує сон, психологічну стійкість та ясність розуму. Внутрішній спокій сприяє оптимальному функціонуванню всіх систем організму, підтримує здоровий тонус, погідність духа і веде до гоїння. Бажано проводити щоденні споглядальні практики, такі як Молитва Зосередження (Centering Prayer), молитва-споглядання перед іконою, усвідомлена мовчанка з фокусом на наше ритмічне дихання тут і тепер, участь у богослужіннях у прославі Бога, приймання Святого Причастя, часте перебування на природі та споглядання її краси, слухання класичної музики, відвідування виставок творів мистецтва,  тощо. Свята Мати Тереза з Калькутти збагнула важливість внутрішнього споглядання-контемпляції і подала алгоритм духовної подорожі до Бога, змісту і цілі нашого життя: ”Плід мовчанки – молитва, плід молитви – Віра, Надія і Любов, плід тих Божих чеснот – наше внутрішнє бажання служити Богу та ближнім.” Джерело здоров’я та гоїння на духовному рівні є глибоким і баготовимірним і сягає надр нашого людського єства, де людський дух і Дух Божий перебувають у єднанні. Це єднання з Духом Божим –  дух до Духа, серце до Серця – викликає гармонію між всіма рівнями людського єства – духа, тіла і розуму. Здоров’я виникає тоді, коли всі три рівні людини – фізичний, емоційний і духовний – узгоджені між собою. Логічно, коли між духом, тілом і розумом є гармонія, тоді природні процеси самозцілення та відновлення починають діяти стихійно. Важливим є повсякчас практикувати євангельські принципи любові і правди, справедливості і милосердя, взаємопрощення та співчуття. Бажаним є іспит нашого сумління, підтримування гігієни думок, намірів і бажань. Слід починати день, дарований Богом, з молитви о Його Благословення, провід та натхнення з висоти. Закінчувати день слід з подякою у серці до Бога за дар життя, рідних і близьких та добродіїв у нашому житті. У наступному дописі торкнемося важливості ментальної рівноваги та психологічної стійкості, яку потрібно повсякчас підтримувати, щоб зберегти здоров’я, ясність розуму та повноту життя.