Небо і Земля – Джерела Здоров’я та Гоїння (продовження)

 Великий Піст – час очищення нашого єства.    Коли читач візьме до рук цей випуск “Сівача”, ми вже будемо наближатися до завершення благословенного часу Великого Посту, входити у Страсний тиждень та з надією і трепетом серця очікувати світлого празника Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. У цей особливий духовний відрізок часу хочу запросити кожного читача ще раз зупинитися у щоденній метушні життя і розважити над глибоким значенням та справжньою цінністю духовного посту. Піст у християнському житті – це не лише стримання від споживання певної їжі, м’яса чи улюблених смачних страв,  відмова від гучних забав і звичних розваг. Передусім це благословенний час, коли людина покликана зупинитися, заглянути у глибину свого серця, очистити душу покаянням і з надією звернутися до Бога, який є джерелом нашого буття, здоров’я та гоїння. Великопосна мандрівка – це дорога внутрішнього оновлення, шлях очищення серця і душі – нашого цілого єства,  щоб дедалі більше ставати христоподібною людиною, живою іконою Христа Господа у цьому світі. Саме до цього покликана кожна людина, яка носить і береже у собі дар віри у Христа Спасителя. Тому ці роздуми – це не просто слова чи риторика, а щире запрошення глибше відкрити для себе мету нашого християнського життя: Христа пізнати, Христа полюбити і Христові з радістю серця служити та людині поруч у потребі. Нехай час Великого Посту стане для нас нагодою глибше застановитися над досвідом самого Христа, Який сорок днів і сорок ночей свідомо перебував у пустелі. Там, у тиші і на самоті, та важких  випробуваннях, Господь показує нам приклад витривалості, довіри до Отця і перемоги над спокусами. Наслідуючи Христа, ми вчимося терпеливо боротися зі слабкостями, очищати своє серце від усякої скверни, відновлювати у собі образ Божий. Великий Піст – це духовна дорога, яка провадить нас від нашої особистої пустелі випробувань, боротьби і очищення до світлої радості Воскресіння, щоб жити з Христом, у Христі і для Христа.
 Отже, запрошую читача думкою перенестися у той час, щоб бодай уявою торкнутися того досвіду, який пережив Ісус Христос, коли свідомо вирушив у сорокаденну дорогу пустелею перед початком Свого євангельського служіння людям на Святій Землі. Поділюся також своїм особистим пережиттям. Декілька років тому мені випала нагода відвідати Святу Землю і на власні очі побачити йорданську пустелю. Це справді пустинне місце: пекуче сонце, майже повна відсутність рослинності, жодної зеленої травинки, а на горизонті земля ніби зливається з небом. Стоячи серед цієї суворої тиші, мимоволі відчуваєш певний трепет і навіть страх. Відверто признаюся: думаю, що й одного дня там не зміг би витримати. Але саме у такій пустелі наш Господь Ісус Христос заради нас перебував сорок днів і сорок ночей. Він переносив не лише фізичні труднощі, голод, спрагу і спеку,  але й пережив спокуси злого духа. Цей євангельський досвід ще раз нагадує нам, наскільки великою є любов Божого Сина до людини. Тому, на мою думку, коли Ісус навчив нас у молитві звертатися до Отця Небесного словами: “і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого”, Господь у Своїй любові та милосерді до людини немовби просить Отця, щоб ми не мусили проходити через тяжкі випробування спокус, а щоб Божа благодать оберігала нас і визволяла від пут диявола, раз і назавжди.

Спокуси Ісуса в пустелі – наука для кожного християнина:  Євангеліє розповідає, що перед початком Свого служіння Ісус Христос сорок днів постив у пустелі і був спокушуваний дияволом (Матей 4,1–11; Лука 4,1–13). Ці спокуси стали не лише великим випробуванням для Спасителя, але й великою духовною наукою для всіх нас. Спокуси, які пережив Христос, залишаються актуальними й сьогодні. Христос показує, як перемагати гріх: через піст, молитву та знання Слова Божого. Ісус відповідає дияволові словами Святого Письма і тим самим навчає нас, що сила Божого слова є нашою духовною зброєю. Бо, як каже Святе Письмо: “Слово Боже живе й діяльне, гостріше від усякого меча обосічного” ( До Євреїв 4,12). Перша спокуса – диявол пропонує Ісусові перетворити каміння на хліб. Це спокуса пожадливості та матеріального комфорту; спокуса поставити матеріальне вище духовного. Христос відповідає: “Не самим хлібом буде жити людина, але кожним словом, що виходить з уст Божих” (Матея 4, 4; Второзаконня 8, 3). Це важлива моральна наука для нас: шукати не лише земної поживи, необхідної для життя у цьому світі, але передусім шукати духовної сили у Святому Письмі, щоб жити повнотою життя з Богом. Бо сам Ісус каже: “Шукайте перше Царство Боже і його правду, а все інше вам додасться” (Матея  6, 33). Це також внутрішня боротьба між енергією та потребами людського его, яке шукає слави, достатку й людського визнання, і прагненням людського духа, який шукає миру, любові, правди, справедливості та гармонії у спілкуванні з Богом і ближніми. Друга спокуса – диявол пропонує Ісусові кинутися з наріжника храму, щоб ангели Його врятували. Це спокуса марнославства і бажання показної слави. Христос відповідає: “Не випробовуй Господа Бога твого” (Матея 4,7; Второзаконня 6,16). Ісус запрошує нас вірити і довіряти Богові, не вимагаючи знаків і чудес із небес. Бо сказано: “Праведний вірою житиме” (До Римлян 1, 17). Третя спокуса – диявол обіцяє Ісусові всі царства світу, якщо Він поклониться йому. Це спокуса гордині та земної влади, прагнення контролю та домінування над іншими. Христос рішуче відповідає: “Господеві Богові твоєму поклоняйся і Йому одному служи” (Матея 4,10; Второзаконня 6, 13). Тут Ісус навчає нас, що на першому місці у житті людини повинен бути Бог Творець і Господь, Якому належить слава, поклоніння та подяка. Бо, як говорить Святе Письмо: “Я  Господь, Бог твій… нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене” (Вихід 20, 2–3).Блаженства Нагірної Проповіді Христа – протиотрута до спокус грішного світу:Проголошені Блаженства – це відмінні риси характеру святої людини; у певному сенсі це духовний автопортрет самого Ісуса Христа. (Матея  5,1–12). У них відкривається внутрішній світ Спасителя: покора, лагідність, милосердя, прагнення правди, миру і чистота серця. Христос, як Божественний Учитель, не лише навчає своїх послідовників цих чеснот, але й сам являє їх у повноті життя. Ісусове служіння, наука і жертва на хресті є найкращим поясненням і втіленням блаженств. Тому пропоную читачеві ще раз уважно замислитися над цими словами Євангелія і перейнятися важливістю блаженств – цих духовних чеснот, даних нам для наслідування. Бо саме через них людина може по-справжньому жити християнським життям, стаючи дедалі більше христоподібною людиною. У час Великого Посту пропоную читачеві вибрати одне з Блаженств Нагірної проповіді та постаратися глибше пізнати суть цієї чесноти і втілити її у своєму житті. У цьому дописі запрошую розважити бодай одне з них: “Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать”  (Матей  5,8). Це блаженство є особливо важливим, бо саме в чистоті людського серця народжується правдива любов до Бога і щире бажання служити Йому та прославляти Його у своєму житті. Чисте серце – це серце, звільнене від злоби, заздрості, гордині й усякої неправди; це серце, відкрите на Божу благодать і любов до ближнього. Під час Великого Посту ми всі прагнемо очистити наші серця від усякої скверни через покаяння, молитву і великопосну сповідь, щоб відтак із оновленою душею дочекатися Пасхи і побачити очима віри Воскреслого Христа. Нам усім відомий вислів, що людина при зустрічі дивиться на обличчя іншої людини, а Бог заглядає у серце. Святе Письмо говорить: “Людина дивиться на лице, а Господь дивиться на серце”  (1 Самуїла 16,7). Тут йдеться про певну поверхневість людського спілкування і водночас про глибину Божого знання людського серця. Христос запрошує нас пізнати власне серце і вчитися дивитися в серце іншої людини, щоб досягти глибшого пізнання свого людського єства та мати правдиве й щире спілкування –  без лукавства і лицемірства. Це ідеал, до якого ми, послідовники Христа Господа, покликані прямувати: серце до серця, дух до духа. Чи це легке завдання?  Ні. Чи це можливо здійснити? Так. Бо сам Христос говорить: “У людей це неможливо, але не в Бога; у Бога бо все можливо” (Марка 10,27).  У цій статті ми коротко зупинимося на біблійному розумінні “людського серця” як внутрішнього духовного осередку людини, де народжуються її думки, наміри та прагнення.  Старозавітній цар Давид, каючись за свої прогрішення, благає Господа словами покаянної молитви: “Серце чисте створи в мені, Боже, і духа непохитного віднови в нутрі моєму” (Пс 51,12). 
У Євангелії від Матея 5,8 грецьке слово, перекладене як “чистий”, звучить як katharos (катарос). Воно означає чистий, бездоганний, незаплямований, очищений. Це слово може також означати очищення через вогонь або обрізання, тобто через процес духовного очищення.Саме тому Іван Хреститель говорив людям, що Месія буде хрестити “Святим Духом і вогнем”. (Матей 3,11). Подібну думку висловлює і пророк Малахія, який говорить про Месію як про “вогонь очищувача”  (Малахія” 3,2), що очищає людину від духовної нечистоти. Ісус також використовує образ виноградної лози і гілок: “Я виноградна лоза, а ви гілки” (Івана  15,1–17). Щоб виноградна лоза приносила плоди, її потрібно обрізати. Так само і духовне життя людини потребує очищення, духовної дисципліни і Божої благодаті, щоб приносити добрі плоди. Чисте серце – це серце, вільне від злих думок, гріховних бажань і пристрастей. Коли когось називають “чистим серцем” , мають на увазі людину невинну, щиру, без злого наміру. Це людина чесна, правдива і відкрита. Мати чисте серце означає жити без лукавства, лицемірства та обману. Це серце, яке повністю віддане Богові і освячене Його благодаттю. Чисте серце – це духовна нива, на якій зростають людські й Божі чесноти. Чисте серце – це джерело, з якого випливає святе життя людини у всій його повноті. Чисте серце є водночас плодом праведного життя людини і благословенням Божої благодаті, що стає найбільшою духовною нагородою і скарбом для людини. Обіцянка Ісуса, що “чисті серцем побачать Бога”, звучить в гармонії зі словами Старого Завіту. У Псалмі сказано: “Хто може зійти на гору Господню? Хто стане на святому місці Його? Той, у кого руки невинні й серце чисте, хто не підносить душі своєї до марного і не клянеться неправдиво”(Псaлом 24,3–4). Подібне повчання знаходимо також у книзі Приповідок: “Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя”. (Припoвідки  4,23). Святе Письмо нагадує нам, що саме серце є джерелом життя людини, місцем народження думок, намірів і вчинків. Тільки Господь може остаточно очистити людське серце, але це відбувається у співпраці людини з Божою благодаттю. 
Людина свідомо віддає своє життя у руки Божого Провидіння і намагається жити згідно з Божим моральним законом. Дорога очищення серця починається з кількох важливих кроків: перший крок – щира молитва покаяння і прохання про прощення гріхів; другий крок – приступити до Святої Сповіді, очищаючи свою душу Божою благодаттю; наступний крок – жити святим і богоугодним життям, пильно зберігаючи чистоту нашого серця і душі. Людина є унікальною і неповторною у своїй сутності, бо створена на образ і подобу Божу. Тому нам не потрібно бути лицемірами чи надягати різні маски, щоб подобатися людям або світові. Навпаки, ми покликані відкривати і проявляти у повноті автентичність і красу нашого єства, яку дарував нам Творець. Чистота серця допомагає людині бути щирою, правдивою і цілісною у своїх думках, словах і вчинках. Коли серце людини вільне від лукавства і лицемірства, тоді вона живе у гармонії із собою, з Богом і з ближніми. Серце без тіні лукавства та лицемірства є миле Богові і приносить людині справжню духовну радість. Таке серце стає джерелом миру, любові та добра, які наповнюють життя людини глибоким змістом і ведуть її до повноти життя у Бозі.

Нехай цей благословенний час Великого Посту стане для кожного з нас дорогою духовного відновлення і покаяння, передусім, шляхом очищення нашого людського серця через приклад життя з Христом, у Христі і для Христа. Нехай, очищені та укріплені благодаттю Божою, ми з радістю і світлом у серці зустрінемо величне свято Христового Воскресіння та побачимо очима віри Воскреслого Христа. Нехай Воскреслий Христос дарує нам надію на мир, лад і гармонію у наших родинах, тут в Америці, у світі та допоможе нашій рідній Україні звільнитися від насильства, спустошення й темряви дикої орди.